Сучасне уявлення про патогенез псоріатичної артропатії і лікування цих хворих
Ключові слова:
псоріаз, псоріатична артропатія, гормональна терапіяАнотація
Представлено узагальнюючі дані літератури за останні роки і результати раніше проведених автором клініко-лабораторних досліджень, що стосуються псоріатичного захворювання суглобів. Викладені в статті сучасні дані про ймовірний патогенез псоріатичної артропатії дозволили авторові висловити своє бачення механізму перебігу псоріатичної артропатії і принциповий підхід до лікування хворих на цю патологію.
Посилання
1. Лобода М.В., Бабов К.Д., Стеблюк В.В. Хвороби дезадаптації в практиці відновлювальної медицини. – К., 2004 – 205 с.
2. Беляев Г.М. Псориаз и псориатическая артропатия / Г.М. Беляев, П.П. Рыжко. – М.: Медпресс-информ, 2005. – 290 с.
3. Стражеско Н.Д. О принципах лечения хронической недостаточности кровообращения в связи с ее патогенезом // Избранные труды, Т.Л.К., Изд-во АН УССР, 1955. – С. 329-345.
4. Малая Л.Т. Роль бета-блокаторов в лечении хронической недостаточности.// Достижения и перспективы развития терапии в канун XXI века. – Х., 2000 – С. 6-22.
5. Визир А.Д. Перспективы восстановления функции эндотелия у больных с застойной сердечной недостаточностью // Достижения и перспективы развития терапии в канун XXI века. – Х., 2000. – С. 49-54.
6. Ройт А., Брофстофф Д., Мейл Д. Иммунология. – М., Мир. – 582 с.
7. Sandi C. Castro-Alamancos M.A., Cambronero J.C. et al. Interactions between the immune system and the neuroendocrine system. Implications of the hypothalamo-hypophyseal-adrenal axis // Arch. Neurolog. – 1989. – Vol. 52, № 6. – P. 277-286.
8. Алешина Р.М. Синдром вторичной иммунной недостаточности: клинико-лабораторная характеристика // Клінічна імунологія, інфектологія, алергологія. – 2007. – №2 (7). – С. 17-20.
9. Yrau A.J. Infection inflammation and cerebrovascular ischemia // Neurology. – 1997.– Vol. 49 (suppl. 4). – P. 47-51.
10. Овчаренко Л.С., Вертегел А.А., Андриенко Т.Г., Самохин И.В. // Клінічна імунологія, інфектологія, алергологія. – 2007. – №6 (11). – С. 71-75.
11. Алексеев Л.П., Яздовский В.В., Хаитов Р.В. Межэтнические различия в генетическом контроле иммунного статуса человека // Рос. физиол. журнал им. И.М. Сеченова. – 2000. – №3. – С. 280-284.
12. Дранник Г.М., Порошина Т.В. Аналіз розподілу НLА антигенів І класу у хворих на хронічний неспецифічний простатит // Імунологія та алергологія. – 2007. – №2. – С. 19-20.
13. Yrewe M., Bruijnzeel-Koomen C., Schopt E. et al. A role for Th1 and Th2 cells in the immupathogenesis of atopic dermatitis // Immunal Today. – 1998. – №19. – Р. 359-361.
14. Венгеров Б.Б. Сравнительная характеристика механизма действия бета-2-агонистов // Український пульмонологічний журнал. – 2000. – № 2. – С. 51-52.
15. Черных Е.Р., Курганова Е.В., Сенюков В.В. Цитокинзависимые механизмы Т-клеточных дисфункций при хроническом сепсисе // Цитокины и воспаление. – 2005. – Т. 4, № 2. – С. 45-53.
16. Elenkov I.J., Chrouros Y.P. Stress hormones proinflammatory and antiinflammatory cytokines and autoimmunity // Ann. NY. Acad. Sci. – 2002. – Vol. 966. – P. 290-303.
17. Cavaillon J.M., Duff Y. Cytokines and cellular mechanism of inflammationc // In: Theze J. The Cytokine network and immune functions. – Oxford University Press, 1999. – P. 251-261.
18. Черенько Т.М. С-реактивний протеїн у хворих з гострим ішемічним порушенням мозкового кровообігу: його інформативність щодо оцінки клінічного перебігу та виходу з гострого періоду захворювання // Кровообіг та гемостаз. – 2006. – № 3. – С. 78-81.
19. Потапнев М.П. Апоптоз клеток иммунной системы и регуляция цитокинами // Иммунология. – 2002. – № 4. – С. 237-242.
20. Jeannin P., Delneste Y., Sevesso M. et al. IL-12 synergize with IL-2 and other stimuli in inducing IL-10 production by human T-cells // J. immunol.– 1996. – Vol. 156. – P. 3159-3165.
21. Казмірчук В.Е., Ковальчук Л.В. Клінічна імунологія та алергологія. – Вінниця: Нова книга, 2006. – 528 с.
22. Ярина А.А. Система цитокинов и принципы ее функционирования в норме и при патологии // Иммунология. – 1997. – № 5. – С. 7–14.
23. Chabdan S.H., Tesh J.H., Foti R. et al. IL-10 differentially modulates VHC class II expression mesangal cells and macrophages in vitro and vivo // Immunology.– 1998. – Vol. 9. – P. 72-78.
24. Добржанська Е.І. Вивчення регуляторних механізмів нейроендокринної системи у хворих на псоріаз // Дерматовенерол., косметол., сексопатологія. – 2006. – № 3-4 (9). – С. 48-50.
25. Козлов В.К. Сепсис: иммунопатогенез тяжелого сепсиса // Клінічна імунологія, алергологія, інфектологія. – 2009. – №3 (22). – С. 6-13.
26. Абу-сара, Хамиль, Ахмед-Халиль, Сохина О.Н. и др. Урогенитальный микоплазмоз и его роль в акушерско-гинекологической патологии. Обзор литературы // Здоровье женщины. – 2006. – № 4. – С. 247-255.
27. Иванов Д.Д., Кушниренко С.В. Опыт применения Кситроцина для лечения рецидивирующих инфекций мочеполовых путей у детей и взрослых // Клінічна імунологія, алергологія, інфектологія. – 2008. – №1 (12). – С. 80-84.
28. Олійник І.О. Комплексне лікування хворих на артропатичний псоріаз з урахуванням ступеня тяжкості, особливостей перебігу захворювання: Автореф. дис. … д-ра мед. наук: 14.01.20 / ДУ „Ін-т дерматології та венерології АМН України». – Харків, 2009. – 37 с.
29. Губергриц Н.Б. Трофологическая недостаточность при заболеваниях поджелудочной железы: клиника, диагностика // Сучасна гастроентерологія. – 2008. – №1 (39). – С. 16-28.
30. Tsada K. Bone mineral density in women with essential hypertension // Am. J. Hypertens. – 2001. – Vol. 14. – P. 704-707.
31. Карая О.В. Роль кальцію в організмі та вплив порушень кальцієвого обміну на окремі показники гомеостазу у хворих на хронічний безкам’яний холецистит із супутньою гіпертонічною хворобою // Сучасна гастроентерологія. – 2009. – № 5 (49). – С. 43-46.
32. Свиридюк В.З. Алгоритм діагностики хронічного панкреатиту в поліморбідних пацієнтів // Сучасна гастроентерологія. – 2007. – № 5(37). – С. 42-52.
33. Бабінець Л.C. Роль мікробіоценозу кишечнику в формуванні полінуклеарної та трофологічної недостатності при хронічному панкреатиті // Вісник наук. дослідж. – 2006. – № 1. – С. 12-14.
34. Зулкарнеев Р.А. Изменения в опорно-двигательной системе при хроническом панкреатите // Казанск. мед. журнал. – 1992. – Т. 73, № 5. – С. 368-371.
35. Андруша А.Б., Пасіешвілі К. Роль кальція в формуванні остеопенії у хворих на хронічний коліт // Сучасна гастроентерологія. – 2009. – №5 (49). – С. 52-56.
36. Парфенов А.И. Целиакия. Эволюция представлений о распространенности клинических проявлений и значимости этиотропной терапии. – М.: Анахарсис, 2007. – 376 с.
37. Немцов В.И. Полигиповитаминозы в клинической практике. Часть 2 // Новые Санкт-Петербургские врачебн. ведомости. – 2004. – № 2. – С. 27-35.
38. Busse R., Zuckhoff A.B., Bassenge E. Endothelium derived relaxing factor inhibits platelet activation // Arch. Pharmacol. – 1987. – Vol. 336. – P. 562-566.
39. Shimokawa H. Endothelial dysfunction in hypertension // J. Atheroscler. Tromb. – 1998. – Vol. 4, № 3. – P. 118-127.
40. Noll J. Tschudi M., Nava E., Luscher T.F. Endothelium and high blood pressure // Int. J. Microcirc. Clin. Exp. – 1997. – Vol. 17, № 15. – P. 27-39.
41. Jolma P., Kalliovalkama J. High-calcium diet enhances vasorelaxation in nitric oxide-deficient hypertension // Am. J. Physiol. Heart. Circ. Physiol 2000. – Vol. 279(3). – P. 1036-1043.
42. Afzal F., Polak J., Buttery Z. Endothelial nitric oxide synthase in control of osteoblastic mineralizing activity and bone integrity // J. Pathol. – 2004.– Vol. 202, № 4. – P. 503-510.
43. Братусь В.В. Оксид азота как регулятор защитных и гомеостатических реакций организма // Укр. ревматол. журнал. – 2003. – № 4 (14). – С. 3-10.
44. Свищенко Е.П., Безродная Л.В. Влияние индопамида на суточный профиль артериального давления и нейрогуморальные факторы его регуляции // Укр. кардиол. журнал. – 2001. – № 1. – С. 65-68.
45. Синяченко О.В., Едугина Е.Д., Шаповалова Е.Е., Левада И.Н. Изменение реологических свойств крови и эндотелиальная дисфункция у больных с реактивным спондилоартритом // Кровообіг та гемостаз. – 2006. – № 4. – С. 57-61.
46. Стенникова О.В., Санникова Н.Е. Патофизиологические и клинические аспекты дефицита кальция у детей. Принципы его профилактики // Вопр. современ. педиатрии. – 2007. – Т. 6, № 4. – С. 58-65.
47. Остеопороз. Клинические рекомендации по диагностике, профилактике и лечению остеопороза // Российская ассоциация по остеопорозу. – М., 2005.
48. Родионов В.А., Иванова И.Е. Особенности гастродуоденальной патологии у детей в различных эколого-биогеохимических зонах // Вопр. современ. педиатрии. – 2006. – Т. 3, № 2. – С. 56-60.
49. Bernstein C.N., Leslie W.D., Ledoff M.S. AYA technical review on osteoporosis in gastrointestinal diseases // Gastroenterol. – 2009. – № 124. – P. 795-801.
50. Щеплягина Л.А., Моисеева Т.Ю. Дефицит кальция – возможности пищевой коррекции у дошкольников // Consilium medicum. Педиатрия. – 2007. – № 1. – С. 80-83.
51. Ceylan K., Topal C., Erkoc R. Effect of indopamide on urinary calcium excretion in patient with and without urinary stone disease // Ann.Phamacother. – 2005. – Vol. 39. – P. 1034-1047.
52. Кайдашов И.П. Влияние полиморфизма гена РРР на функциональное состояние моноцита, макрофага в крови людей // Імунологія та алергологія. – 2007. – № 1. – С. 27-29.
53. Томашевська О.Я., Дзісь Е.І., Філіпюк А.Л. Особливості стану системи гемостазу у пацієнтів з метаболічним синдромом // Кровообіг та гемостаз. – 2006. – № 4. – С. 44-48.
53а. Томашевська О.Я., Дзісь Е.І. Асоціація маркерів запалення та активації тромбоцитарного й коагуляційного гемостазу з показниками антропометрії, ехокардіографії, вуглеводного і ліпідного обміну в пацієнтів з метаболічним синдромом // Кровообіг та гемостаз. – 2007. – № 3. – С. 18-23.
54. Кауд Дия. Патогенез і лікування псоріазу у хворих з метаболічним синдромом: Автореф. дис. … канд. мед. наук: 14.01.20 / ДУ „Ін-т дерматології та венерології АМН України». – Харків, 2009. – 22 с.
55. Wirth M.M., Meier E.A., Fredrichson B.Z., Schultheiss O.C. Relationship between salivary cortisol and progesterone levels in humans // Biol. Phychol. – 2006. – Aug. – P. 97-102.
56. Насонов Е.Л. Остеопороз: стандарты диагностики и лечения // Consilium Medicum. – 2001. – Т. 3, № 9. – С. 10-17.
57. Рожинская Л.Я. Системный остеопороз. – М.: Изд-ль Мокеев, 2000. – 200 с.
58. Головач И.Ю. Современные подходы к лечению остеоартроза. – М., 2007. – 198 с.
59. Коломиец В.В., Симбирцева К.Ю. Коррекция нарушений обмена кальция и синтеза оксида азота у больных остеоартрозом с артериальной гипертензией // Кровообіг та гемостаз. – 2007. – № 3. – С. 63-67.
60. Козлов В.К. Дисфункция иммунной системы в патогенезе посттравматического сепсиса // Политравма: травматическая болезнь, дисфункция иммунной системы, современная стратегия лечения. – М.: ГЭОТАР-медиа, 2008. – С. 253-312.
61. Савустьяненко А.В. Иммуномодулирующее средство гропринозин: калейдоскоп возможностей // Новости медицины и фармации. – 2009. – № 19 (293). – С. 3-4.
62. Притуло О.А., Кауд Дия. Клиническая эффективность использования липофлавона для коррекции цитокинового дисбаланса у больных псориазом // Дерматовенерол., косметол., сексопаталогія. – 2007. – № 1 (4). – С. 149-151.
63. Серопептидаза: акценты на приложение в хирургической практике // Medicus Amicus. – 2008. – № 4(6). – С. 16.
64. Bigard M., Pelletier A. Esophagal complications of non steroidal antiinflammatory drugs // Gastroenterol. Clin. Biol. – 2004. – № 3. – Р. 58-61.
65. Насонов Е.Л., Лазебник Л.Б., Мариев В.Ю. Применение нестероидных противовоспалительных препаратов. Клинические рекомендации. – М., 2006.
66. Semble E., Wu W., Castell D. Nonsteroidal antiinflammatory drug and esophagal injury // Semin. Arthritis Rheum. – 1989. – Vol. 19. – P. 99-109.
67. Жумикіна О.І. Клініко-морфологічні критерії діагностики і терапії псоріазу: Автореф. дис. … канд. мед. наук: 14.01.20 / ДУ „Ін-т дерматології та венерології АМН України». – Харків, 2008. – 22 с.
68. Григорьева Н.В. Метотрексат и костная ткань (обзор литературы) // Новости медицины и фармации. – 2009. – № 19 (293). – С. 16-18.
